Дві руки на грифі: як звучить гітара Енвера Ізмайлова

Енвер Ізмайлов грає на електрогітарі двома руками по грифу: пальці вдаряють по струнах біля ладів, як по клавішах рояля. Така техніка називається тепінг. За даними Енциклопедії сучасної України, Ізмайлов розробив власний варіант на початку 1980-х, і відтоді веде мелодію, бас та акомпанемент водночас. Слухачеві здається, що грає цілий оркестр. Автор вкладки до альбому «Minaret» уточнює, що Ізмайлов дійшов тепінгу незалежно від американця Стенлі Джордана, який тими самими роками шукав схоже звучання. У репертуарі енциклопедія називає його власні твори, обробки народних мелодій та імпровізації на джазову класику.

Матеріал для цієї техніки він бере з кількох традицій. Енциклопедія називає кримськотатарський фольклор і народну музику Балкан та Сходу, на сторінці The Klezmatics до них додані близькосхідні лади, джаз і блюз, а київський анонс 2011 року називає татарські, узбецькі та болгарські мелодії. П'єса «Kapanitsa» з альбому «The Eastern Legend» збудована на основі болгарського танцю в розмірі 11/8; за описом автора вкладки, Ізмайлов грає її відразу на чотирьох гітарах.

Тембри народних інструментів він отримує без електроніки. Автор вкладки до «Minaret» пише, що Ізмайлов не використовує гітарних ефектів. Гітара в нього звучить як узбецький дутар чи турецький уд, а в п'єсі «Boina» хустка під струнами дає клавесинне забарвлення. В «узбецькій» п'єсі стрій знижено на кварту, і звук наближається до сітара. У заголовній композиції «The Eastern Legend» він торкається струн склянкою, і виходить синтезаторний ефект.

1995 року Ізмайлов зібрав тріо «Minaret» із перкусіоністом Рустемом Барі та Наркетом Рамазановим, який грає на саксофоні, кларнеті й флейті. Тріо він замислив як один інструмент, де всі троє рівні. Репертуар альбому, записаного в Києві 1998 року, складають сім п'єс на основі фольклору Кавказу, Центральної Азії, Болгарії та Індії з татарськими елементами. Серед п'єс є «Bulgarian Dance», «Sevan» і «Balkan». Музиканти з Ліона назвали це «уявним фольклором». У примітках до альбому сказано, що під час запису музиканти інколи танцювали, щоб пояснити звукорежисеру Аркадію Віхорєву ідею замість слів.

Піаніст Міша Альперін, який написав вкладку до «The Eastern Legend», описує музику Ізмайлова як динамічну медитацію на східній основі, до якої входять джаз і сучасна імпровізація. Він зауважує, що навіть чужі речі, наприклад «Take Five» Дейва Брубека, в Ізмайлова звучать як власні. Сам Ізмайлов називає електрогітару даниною своїй рок-юності.