Євген Федоров, композитор кіно: від нуару «Кома» до Канн

Перша екранна робота в списку на офіційному сайті Євгена Федорова датована 1992 роком: він написав музику до фільму Рашида Нугманова «Дикий схід». Через шість років музика до «Залізної п'яти олігархії» Олександра Баширова принесла йому номінацію на премію «Золотий овен». Сьогодні сайт називає понад сорок кіно- і театральних партитур і поіменно перелічує чотирнадцять повнометражних фільмів із режисерами. Ця робота йде паралельно з рок-кар'єрою й має власну мапу: від пізніх радянських років до естонських шкіл анімації.

Федоров розповідав журналу «Собака», що починає зі сценарію. Текст породжує образи й асоціації, і під них він пише музику. Потім до справи беруться актори, гримери й оператор, і готовий фільм подекуди виглядає не так, як він собі уявляв. Він додав, що не кожна картина, до якої він писав музику, вдалася.

Найповніший саундтрек у його каталозі належить до «Коми» Андрія Лібенсона. Федоров виклав музику на Bandcamp 4 березня 2012 року: 33 треки, два з них бонусні. Сторінка називає альбом музикою до похмурого й темного детективу, і назви відповідають настрою, від «Where Is Cocaine?» до «Rainy Town, Narrow Bridge». Найдовша композиція, «The Truth», триває понад п'ять хвилин. Більшість інших вкладаються у від однієї до трьох, приблизно як сцена.

«Kursk. The Invisible Mission» був завданням іншого роду: музика до виставки й фільму про рятувальну операцію довкола підводного човна «Курськ». Федоров розповідав «Собаці», що його гурт озвучував виставку і що він хотів зробити її урочистою без пафосу, як шану морякам. Сторінка на Bandcamp датує роботу 2002 роком і вказує синтезатори, семплінг і польові записи. Єдиний 47-хвилинний трек з'явився онлайн у грудні 2023 року.

Найпомітніша недавня робота, «Winter in March», 16-хвилинний анімаційний фільм Наталії Мірзоян, знятий в Естонській академії мистецтв. У 2025 році він отримав третю премію, поділену з іншим фільмом, у секції La Cinef у Каннах. Синопсис фестивалю описує молоду пару, яка залишає дім, і втеча перетворюється на сюрреалістичний кошмар. Cartoon Brew пише про ляльки з тканини й вати, матеріал обрано тому, що він рветься й розпускається, і зараховує музику Федорова до шарів фільму. На сайті Федорова названо ще дві головні нагороди фільму: Grand Prize в Сараєві та Grand Prize фестивалю Animist.

У тому ж інтерв'ю «Собаці» він згадував партитуру до багатосерійного ретродетективу, дія якого відбувається в Петербурзі початку XX століття. Він назвав його містичним та іронічним і порівняв за атмосферою з романами Бориса Акуніна. Його саундтреки зібрано на Bandcamp, а сайт називає Стокгольм і Таллінн його базами.